ранити

(заподіювати комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), зранювати, зранити, у[в]ражати, у[в]разити; різати, розрізувати, розрізати, підрізувати, підрізати, підрізати, розтинати, розтяти, розітнути, розсікати, розсікти, сікти, підсікати, підсікти, розпанахувати, розпанахати (зробивши розріз, поріз); протинати, протнути (робити наскрізну рану); розрубувати, розрубати (заподіювати рубаної рани); розривати, розірвати, рвати (заподіювати рваної рани); підстрі[е]лювати, підстрі[е]лити (стріляючи); підранювати, підранити (злегка); проїдати, проїсти (завдавати рани, пошкоджуючи шкіру чимось жорстким); розкривавлювати, розкривавити, закривавлювати, закривавити, роз'юшувати, роз'юшити (до крові)
Пор. ушкоджувати

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • ранити — Ранить ранити (1) 1. Нанести рану: Ты буи Рюриче и Давыде! ...Не ваю ли храбрая дружина рыкаютъ акы тури, ранены саблями калеными на полѣ незнаемѣ? 29. 1185: Тогда же на полъчи Кончакъ поручися по свата Игоря, зане бяшеть раненъ. Ипат. лет., 644… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • ранити — ню, ниш, недок. і док., перех. 1) Заподіювати, робити кому небудь рану, рани (у 1 знач.). || безос. || перен. Пошкоджувати (перев. рослини). 2) перен. Завдавати душевного болю, моральних страждань, примушувати переживати, хвилюватися …   Український тлумачний словник

  • ранити — дієслово недоконаного і доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ранити — раню, ниш, Гж. Робити кому небудь рану; завдавати душевних страждань …   Словник лемківскої говірки

  • язвити — ранити …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • кусати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. || Здавлювати, захоплюючи зубами. || Ранити жалом або хоботком (про комах). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) перех. Відокремлювати невеликі частинки… …   Український тлумачний словник

  • підколювати — юю, юєш, недок., підколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Прикріплювати, приколюючи одне до одного або до чого небудь. 2) розм. Ранити себе, наколовшись на що небудь. Підколоти ногу. || Колючи чим небудь, убивати або ранити кого небудь …   Український тлумачний словник

  • різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… …   Український тлумачний словник

  • жалити — жалю/, жа/лиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом …   Український тлумачний словник

  • закривавлювати — юю, юєш, недок., закрива/вити, влю, виш; мн. закрива/влять; док., перех. Заливати, покривати, забризкувати кров ю. || Ранити, травмувати до крові …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.